Що таке електронний моніторинг (1)

Електронний моніторинг

Електронний моніторинг — це форма цифрового ув’язнення, часто у формі браслета на зап’ясті або «кайданків» на щиколотці, які можуть стежити за місцезнаходженням об’єкта, а іноді також за рівнем алкоголю в крові або диханням.

Спостерігачі зазвичай використовуються як умова досудового звільнення або нагляду після засудження, як-от випробувальний термін або умовно-дострокове звільнення. Іноді вони використовуються як механізм для зменшення кількості ув’язнених. Електронний моніторинг також використовувався для відстеження неповнолітніх, іммігрантів, які очікують судового розгляду, дорослих, які беруть участь у програмах реабілітації залежних від наркоманії, та осіб, звинувачених або засуджених за наркотичні стани чи домашнє насильство.  

Як правило, люди, які дивляться на монітори, повинні щодня заряджати свої пристрої та не можуть виходити з дому без дозволу та/або мають райони міста, які називаються зонами відчуження, куди їм заборонено відвідувати, не ввімкнувши сигналізацію. Деякі округи вимагають попередження про зміну розкладу за цілий тиждень, навіть у разі надзвичайної ситуації. Деякі округи стягують плату за встановлення та щоденну плату за пристрої та вимагають, щоб у користувачів був стаціонарний телефон. Якщо пристрій від’єднається, особа, яку контролюють, може бути ув’язнена.

Електронний моніторинг збільшився на 140 відсотків лише за десять років. Близько 125,{2}} пристроїв використовуються, до 30,000 з них приєднані до іммігрантів у будь-який день. Штати з найбільшим використанням електронного моніторингу включають Флориду, Техас, Каліфорнію, Массачусетс і Мічиган.

Електронний моніторинг не тільки накладає надмірний нагляд за людьми, які повертаються додому з в’язниці, але також перешкоджає їхній здатності успішно повернутися до суспільства. Крім того, немає конкретних доказів того, що електронний моніторинг знижує рівень злочинності чи рецидивів.